
Давно колись весілля починалося прощанням з дівоцтвом (дівич-вечором). Відбувався він напередодні дня шлюбу. Основним у цьому особливому дійстві було плетіння вінка для молодої (чи молодят), подекуди виплітання “долі” (один чи два з’єднані між собою вінки, які підвішували над молодятами за столом).
Збірная днинонька субота.
Збирала Маруся подружок,
Посадила їх поза стіл,
Завдала вона їм роботу:
Зелений барвінок складати –
Рутяний вінок звивати.
Віночок з квітів, колосся та ягід здавна був символом Матері-Землі. У нашому, українському, повному віночку здебільшого було 12 рослин. Усі вони лікарські: ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки, барвінок, мальви, півонії, часом ще й цвіт вишні та яблуні, вусики хмелю.